"Крізь сльози сміятись, серед лиха співати пісні, без надії таки сподіватись...""Пісню утни голосну, не сумну, щоб мовляв засміялося лихо, проженеш тоді, певне, потвору страшну, і на серденьку знов стане тихо..."
"Мріє, не зрадь! Ти ж так довго лила свої чари в серце жадібне моє, сповнилось серце ущерть, вже ж тепера мене не одіб'ють від тебе примари, не зляка ні страждання, ні горе, ні смерть."
"Тільки життя за життя! Мріє, станся живою!"
"Ой музо-чарівнице, ти, вірна помічнице, прилинь до мене з неба!"





